УкрАмвон (із грец. ????? — «підвищення») — спеціальне підвищення в православному храмі перед іконостасом, яке використовується для читання Священного Письма, співу чи деяких богослужбових текстів та проповідей.
Згідно з тлумаченням Симеона Солунського (? – 1429) в “Книзі про храм” пише, що “амвон знаменує камінь, відвалений від Гробу Христового, з якого Священики і диякони, за образом Ангела, благов?стівшего воскресіння Спасителя, проповідують Божественне Євангеліє, Диякони під час священної Літургії, а Ієрей на утрені разом з іншими ранковими молитвословиями “.
Історія виникнення
Вперше про амвон згадується в канонах Лаодикійського собору 364 року. Він мав вигляд платформи зі сходами. Починаючи зі V—VI ст. конструкція амвону дещо змінюється. Наприклад, у візантійській церкві м. Константинопіль його робили циліндричним зі сходами збоку або він мав форму напівкола із невеликими східцями.
Амвон у православній церкві
До XVII ст. використовували амвон візантійського типу, а вже після XVII ст. форма його остаточно змінилась і він став частиною солеї. Відтепер його розміщують в центральній частині солеї на підвищенні. Форма — напівкругла, хоча зустрічаються напівквадратні амвони або просто сама солея без амвона.
Мітки: амвон